Як навчитися не боятися змін і використовувати їх на користь?

Ілона Горова

‍

Як хто посіє в юності, так пожне в старості - Григорій Сковорода

У сучасному світі перед нами відкриється безліч можливостей, які допомагають розширювати кругозір та краще пізнавати свою істинну сутність. Кожні виклики та змагання завжди викликають цікавість - якщо це все приносить і тривогу? Кожному відоме це відчуття - переживання "А чи все я роблю правильно? Можливо, я десь помилився (-лась)?" та вагання "Чи варте воно моєї уваги та сил?" Зазвичай, люди, чия тривожність не дає спокійно думати та жити, залишають почате, так і не дійшовши до фінішної прямої.

Ці приклади показують, що ми часто боїмося змін, адже вони несуть невідоме. Але якщо подивитися на ситуацію з іншого боку: як глядач фільму, який знає, що нічого глобально поганого не станеться і подумки мотивує героя на кращі дії та вчинки.

"Досвід — це не лише фундамент для чогось нового, а й баласт, який слід скинути, якщо Ви хочете щось змінити в житті."

Зміни — це невід'ємна частина розвитку. Без змін не відбувається руху вперед. Якщо залишатися в межах звичної зони комфорту, можна легко втратити шанс стати кращою версією себе. Приймаючи виклики, ми вчимося, ростемо та поступово долаємо внутрішні страхи. А кожне подолання — це нова перемога над собою.

З власного досвіду знаю: за все своє життя мені випадали безліч можливостей, брати участь в яких я була готова одразу. Ставала на цей шлях невідомості з великою надією та безмежною вірою у кращі результати, адже гарний початок — це вже половина успіху. Весь процес перетину "дороги від старту і до кінця" я була весела, замотивована та дуже позитивна стосовно моїх дій. Цей перетин складався з початкової стадії, де мені ще не доводилося робити великої роботи; скажімо, це була лише теоретична частина для мене.

Авжеж, коли дійшла справа до практичних дій: розвиток блогу, формування якогось проєкту або спілкування з людьми, які могли б мені допомогти або ж були частиною тієї чи іншої можливості, почали з’являтися сумніви. Але навіть якщо щось йшло не так, я вчилася на цьому. Адже зміни — це не тільки про результат, це про процес трансформації себе.

Я зрозуміла, що сміливість — не у відсутності страху, а у вмінні діяти попри нього. Кожна невдача — це не провал, а цінний досвід. Саме завдяки змінам я навчилася краще розуміти себе, помічати свої сильні сторони, будувати внутрішній стрижень.

Уявіть, що зміни — це хвилі, до яких лише потрібно знайти правильний підхід. Необхідно стати серфером, щоб осідлати їх. Звичайно, хвиля може здаватися великою та лякливою, але саме вона піднімає нас на поверхні. В іншому разі, коли ви вирішили здатися, хвиля опускає нас на дно.

Якщо ти не захочеш змінити своє життя на краще - то нікому це не буде цікавим та потрібним.

Як мотивація, думайте, що кожна зміна — це хвиля, яка приносить все нові шанси. Ці шанси згодом перетворюються у досвід - наскільки б поганим чи хорошим він не був. Це надбання показує наші помилки, над якими потрібно працювати і знову на них не натикатися, або ж успіхи, якими ми будемо пишатися.

Отже, поки ми відкриті до нового, ми живі. Зміни — це не загроза, а шанс. Навчіться довіряти собі, слухати свої внутрішні імпульси та підтримувати себе навіть у моменти невизначеності. Тоді будь-яка зміна стане вашим союзником, а не ворогом. І ви зможете сіяти те, що справді хочете пожати — і зробити це з любов’ю до себе та майбутнього.